
Что там, братва, как дела? Сегодня поделюсь со вами историей о том, как я себе закладки МДМА купила. Слушайте, это был чумовой день, когда меня прямо захлебнуло от хорошей тусовки. Немного наркоты, да посмеяться над всем этим миром, а что еще нужно гопнику?
Начну с начала. Чтобы достать побочки, надо было найти хорошего толкача, который продает крис. И, бл***, зачем такие слова придумали? В общем, я знал парня, умного такого, ни одной школы не закончил, но в этом деле разбирался. Его звали Димон, никто про него ничего не знал, но все знали, что у него всегда есть свежие закладки.
Встретил я его на углу у заброшенного дома. Он курил сигарету и потерялся в своих широких штанах. Кивнул я ему в знак приветствия, а он пристально на меня посмотрел. "Ну-ка, что надо?" - спросил Димон, затыкаясь.
-"Сашка сказал, что у тебя кристалы есть. Нужно пару штук, давай свою цену." - ответил я, делая вид, что все это дело мне фиолетово.
Димон задумчиво надул дымок, затем ухмыльнулся: "Мля, братишка, так тебя и не погубить глупостью? А ну, отвали!"
Но я стоял на своем и не дал ему забить на меня. В конце концов, договорились на некую цифру, и он пообещал принести мне таблетки на следующей неделе.
Сложно было забить на эти побочки, знаете ли. Хоть и говорят, что от МДМА ничего плохого не будет, но я все-таки решил озаботиться побочными эффектами. В интернете нашел информацию, что могут быть проблемы с сердцем, нарушение психики и даже память может пострадать.
И вот наконец настал долгожданный день, когда я встретился с Димоном и получил коричневые кристаллы. Изрядно наглотался я этих таблеток, попивая пивко, и почувствовал эффект.
Чего только я тогда не видел! Все вокруг превратилось в шикарные картины, разноцветные и мерцающие. Я бежал по радуге, обнимая всех, кто попадался на пути. Каждый звук казался прекрасной мелодией, а смех стал бесконечным источником радости.
Но, братцы, не забудьте, что все это - временно. Через несколько часов эффект начал спадать, и я почувствовал себя медленным и усталым. А ведь сначала все казалось таким прекрасным и беззаботным. Да, можно смеяться, расслабиться и забыть о проблемах, но потом все вернется. И я решил, что гораздо лучше стараться наслаждаться жизнью без этих химических субстанций.
Мой совет - не забивайте на реальность ради мимолетного кайфа. Смотрите на мир вокруг с умными глазами и находите удовольствие в нормальных вещах. Спасибо, что выслушали меня, братва.
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд